Українське сільське господарство стоїть перед вибором: адаптуватися до змін клімату, запроваджуючи сучасні технології, або зіткнутися зі зниженням врожайності, нестачею води та деградацією ґрунтів.

Таку думку висловив заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергій Власенко під час сесії «Кліматично орієнтоване сільське господарство: пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до них», яка об’єднала представників уряду, аграрного сектору та екологічних організацій.

За його словами, агросектору необхідно терміново переходити на нові підходи до господарювання – через використання інноваційних рішень, модернізацію інфраструктури та залучення екологічних фінансових механізмів.

Одним із найбільших викликів для сільського господарства є дефіцит вологи, що стає дедалі гострішою проблемою. Втрата родючості ґрунтів та залежність врожайності від погодних умов потребують негайних рішень. Виходом може стати оновлення систем зрошення та впровадження водозберігаючих технологій. Світовий досвід доводить, що автоматизовані системи крапельного зрошення та контролю рівня вологості дозволяють значно підвищити ефективність використання водних ресурсів.

Крім того, експерти рекомендують аграріям переходити на точне та органічне землеробство, впроваджувати технології No-till (нульовий обробіток ґрунту), застосовувати покривні культури для збереження родючості, а також мінімізувати використання хімічних добрив та пестицидів.

«Такі підходи не лише сприяють зменшенню викидів CO₂, а й роблять агросектор більш стійким до кліматичних змін. Крім того, сільське господарство має значний потенціал у впровадженні відновлюваних джерел енергії», — підкреслили учасники дискусії.